Промисловість
О кризі з боку підприємств.
На сайті Прокрізіс знайшов цікавий аналітичний матеріал в розділі Особистий досвід. Привожу статтю цілком а так само прошу вас, шановані спільники, поясните мені на пальцях, будь ласка, про що ж в ній все-таки говориться. Начеб і циферки і процентіки проставлені, але хоч убий, не зрозумію схеми, немає спеціальної освіти для цього. Заздалегідь спасибі)))
Давайте поглянемо на кризу з боку підприємств, які розоряються і вирушають змолотка за борги. Те поліпшення стану, який ми спостерігаємо в даний момент стосується виключно московських комерційних банків. Адже, якщо поглянути уважно, то ми побачимо пряме фінансування з боку «Центрального банку (ЦБ)» відбувається виключно великих, да і то не всіх, комерційних московських і державних банків. А, що ж робити останнім банкам, наприклад – регіональним банкам?
Ведь так і не ясно, куди пішли гроші виділені ЦБ на кредитування реального зектора економіки (підприємств) і перерозподіл грошей між дрібнішими (регіональними) банками.
В гонитві за великим прибутком ці гроші пішли на покупку зростаючої валюти! Якщо поглянути статистику, то буде видно, що крупні банки зробили все для здобуття виключно власного прибутку. Вони гасили достроково свої кредити перед західними кредиторами, купували валюту (що народжувало ажіотаж), навіть прибуток банків за перші два місяці 2009 років склала порядка 21-29% (за даними газети «Ведомості»). І це не дивлячись на те, що реальний сектор не може навіть підступиться до кредитів з процентними ставками від 25-46%.
Із особистого досвіду: у жовтні 2008 року підприємство відмовилося від кредитування, оскільки банк виставив ставку за місячний овердрафт – 26%, при цьому раніше ставу була на рівні 13-14,5 %!
А тепер про головний. Ми всі знаємо, що регіональні банки виробляють запозичення в крупних державних і московських комерційних банків. Суть в тому, що вця криза перерозподілу грошей регіональним банкам не сталося, так, щоб якось погасити свою кредиторську заборгованість – регіональні банки будуть вимушені вибивати раніше видані кредити в підприємств, в яких природно таких засобів не буде. І що далі запитаєте Ви? Є ж застава, яку можна реалізувати? Але тут набирає чинності два моменти:
1. Застава – за ринковою вартістю реалізувати не удасться, а в умовах кризи дане устаткування і зовсім стоїть коповійки;
2. Подвійна застава – Адже не секрет, що банки по незнанню або по власному наміру дозволяють закладати рухоме майно кілька разів. Звичайно, керівник підприємства і так знає про відповідальність за такі порушення, але все одно йде на ризик і закладає майно двічі, а то і тричі (з особистого досвіду – я бачив як майно і 5 разів закладали!).
Подводя підсумок, всі ці операції приводять до того, що:
1) Підприємства стають банкротами;
2) Банк не отримуючи закладеного майна або не повністю повернувши виданий кредит за рахунок реалізації застави отримує збиток і як наслідок касовий розрив який не дозволяє йому обслуговувати власні кредитні запозичення і веде до банкротства;
3) Державні банки і московські комерційні банки дістають можливість придбати новий збитковий актив, розширивши свою мережу філій і нарешті повісити на себе збитки банку, що набуває;
4) Працівники збанкрутілогопідприємства втрачають роботу (дохід), як наслідок падає загальний попит на всі види товарів (окрім товарів першої необхідності), що приводить до відсутності продажів в підприємств тих, що виробляють товари тривалого користування, що з часом приводить до банкротства і ці підприємства не здатні повернути кредити узяті в інших банків (замкнутий ланцюжок, який розвертається весь час, затягуючи все нові і нові сфери економіки).
Вот! - кінцевий результат неправильного рішення питання про перераспределенії державних коштів, що виділяються, видаваних ЦБ.
Так, що ситуація в регіонах лише зараз почне вияснюватися. Адже регіони забезпечують практично всіма товарами виробництва, а найголовніше, що вони забезпечують продуктами харчування столицю нашої країни – Москву!
Так, що криза лише розвертається!
(с)
Еще разів про ризики мінорітарієв “дочок” Связьінвеста
Появленіє в пресі в останні дні інформації про можливе приєднання до "Ростелекома" дочерних компаній «Связьинвеста» заставляє учасників ринку і експертів оцінювати ризики акціонерів МРК.
Ми вже коментували дані ризики: «Может чи Ростелеком образити мінорітарієв регіональних телекомов ?»
Сегодня експерти міжнародного рейтингове агентства Standard & Poor’’s підтвердили нашу точку зору, що можлива реорганізація групи «Связьинвест» за сценарієм приєднання МРК до "Ростелекома" (цей сценарій розглядається як найвірогідніший сценарій реорганізації "Связьинвеста"), несе ризики для міноритарних акціонерів дочірніх компаній "Связьинвеста".
===
Со своєї сторони, ми при оцінці рисок міноритарних акціонерів МРК відштовхуємося від розрахунку средневзвешенной ринкової ціниакцій за останніх 6 місяців. На нашу думку, даний розрахунок прояснює ризики мінорітарієв МРК при найнеприємнішому (в даний час) методі оцінки вартості акцій при реорганізації, злитті і поглинання компаній.
Наш розрахунок коефіцієнтів приєднання (на 27.03.09.):Еще раз про ризики міноритарних акціонерів "дочек" Связьінвеста
С уваженієм,
Александр Баранов
Велікий почин….
РГРК "Голос Россиі" - 03.04.2009
З квітня польська фірма CP Energia першою в Європі стала платити російському "Газпрому" за постачання газу в рублях. Як повідомив голова фірми Марчин Бушковський, такі платежі вигідніші, оскільки коливання польського злотого відносно російського рубляменше, ніж відносно євро. … Для Росії перехід на розрахунки в рублях з іноземними споживачами є пріоритетним завданням. Переговори про це Моськва вже вела з Китаєм, В’єтнамом і Білорусією. Пропозиції перейти на рублі робилися також Україні, Молдавії, Монголії і Україні. Проте доки єдина країна, яка дала принципову згоду на таку форму розрахунків, це В’єтнам.
Діалог з властью
Як ви відноситеся до того, щоб ставити питання депутатам Ед. Зростав. на їх сайті в рубриці "Берлога"? Якщо хто не знає що це, то ось заслання http://togeth.er.ru/ Взагалі, здалося забавним, лише від політкоректності нудить місцями.
Діалектіка Нового Світового Порядка
Отвлечемся від цифр і цю замітку присвятимо Темній Ері, що насувається, і концепції Нового Світового Порядку. Нагадаємо, що тригером початку Темної Ери ми вважаємо крах міжнародної торгівлі очікуваний по сценарію описанному тут - "Накануне G-20: как Почнеться Темна Ера?".
Далєє приведені деякі міркування дотично предпосилок, которые штовхають планету до цих сценаріїв, описана мотівация еліт. Это вибрані цитати з книги анонімного автора "Проект Росія. Третє Тисячоліття. Третя кніга", що вийшла кілька днів тому. Така якості аналітика зустрічається досить рідкий. Рекомендую ознайомитися з уривком і, кому сподобається логіка викладу концепції Нового Світового Порядка, книгу цілком можна ськачать по цьому засланню.
Ознакоміться з концепцією.
Трі основних проблеми економіки РФ
Останнім часом дуже актуальною стала тема "токсичных" банківських активів в Росії і складності в отношениях між банками-кредиторами і підприємствами-боржниками. Цю проблему в останніх 2 тижні активно обговорили вітчизняні ЗМІ.
Уже на цю тему висловилися практично всі: і Кудрін, і Улюкаєв, і Клепач, і Дворковіч, і Шохин, і Греф, і Путін.
Парадігма в цьому питанні наступна позначилася:
1. предпріятіям по боргах перед банками платити надо,
2. держава доки не збирається викупляти "токсичных" активів в банков,
3. пора навести лад в банківському секторі - сильні банки самі виживуть (слабким допомозі чекати нізвідки),
4. якщо що і збирається державу викупляти в банків як токсичні активи, то лише іпотеку.
Однако, все було б для економіки Росії дуже добре, якщо только этой проблемою обмежувався комплекс проблем в середньотерміновій перспективі.
Однако, є ще як мінімум дві дуже важних экономических проблеми в России, які своєю увагою по тій або інший прічине отечественные ЗМІ доки обійшли:
1. Проблема регіональних бюджетів (не ясне джерело фінансування дефіциту регіональних бюджетів - у відмінності від федерального бюджету в регіонів немає своїх резервних фондів і фондів національного добробуту),
2. Проблема будущего скорочення споживчого попиту і як зледствіє з цього майбутня проблема скорочення споживчих ринків (поки населення у відповідь на зниження доходів пішло витрачати свої довгострокові багатолітні накопичення; питання, на скільки часу цієї споживчої ейфорії вистачить).
По моїм оценкам, социальные наслідки від етіх двух проблем будуть для країни серйозніше, ніж так активно обговорювана в останніх дві неделі российскими чиновниками і різними експертами тема про кризу неплатежів.
З уваженієм,
Александр Баранів
шантаж кредиторів з боку боржника або “токсичні” активи по-русськи
Общался вчора зі своїм колегою з одного крупного російського банку (у 20-ку входить).
Он поскаржився на свою роботу банкіра і роботу своїх побратимів по цеху.
Суть поточних проблем російських банків така:
в останні 2 місяці на кажой тижні є по декілька зустрічей з корпораціями (банківськими боржниками), типова розмова при цьому такий: давайте пролонгувати наші долги, тому що якщо ви не підете на наші вимоги, то вам же банкірам буде гірше:
- від нас все одно отримаєте дірку від бублика,
- нормативи у вас полетять в тар-тарари і ліцензії віднімуть,
- ми градоутворювальне підприємство, а ви упирі, у ваших послугах держава не зацікавлена, нас захистять, а вас розорять (і замінять ощадбанком і втб),
і так далі.
Я це назвав би коротко: шантаж з боку боржника.
Вот такі "токсичные" активи в Зроставсі.
Даже ті, у кого є ліквідність, міркують, навіщо платити, коли можна не платити, хай банкіри мучаться.
С уваженієм,
Александр Баранов
Поиск
Архіви
Ссылки
Календар
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс |
|---|---|---|---|---|---|---|
| « Март | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | |||