Економіка - моя стихія

Обновленний марксизм може знову змінити світ?

   
 В епоху швидкого розвитку, яку зараз називають «тучными годамі», над марксизмом було прийнято сміятися. Але світова криза змусила навіть запеклих капіталістів заговорити про актуальність «вечного ученія». Зараз новий варіант марксизму має все шанси зайняти ідеологічний вакуум і визначити мету для всього людства. Масськультура вже сприйняла таке відродження у вигляді того, що вийшов недавно крупнобюджетного голлівудського фільму.

 «Мы сидимо на бочці, заповненій нерівністю, несправедливістю і відчуттям опасності», – пише в річному звіті організації Amnesty International її генеральний секретар Ірен Хан. І, за оцінкою генсека, ця бочка дуже схожа на порохову. Генерального секретаря м-кодуожно було б прийняти в комуністичну партію, але, на жаль, такий не існує. Звичайно, в світі є маса організацій, що іменуються комуністичними партіями, але жодна з них не здатна зараз пред’явити доктрину побудови світлого майбутнього. Последняя відмічена спроба – група аналітичного марксизму, представники якої – економісти – модернізували методологічну основу учення, використовуючи математичне моделювання, теорії ігор і інший сучасний інструментарій наукового дослідника. Але, на жаль, ця група дослідників припинила існування як наукова школа ще в початку 90-х років, коли зникла країна, першою що спробувала зробити казку бувальщиною. Научный романтізм Несмотря на всю романтику комунізму, марксистська теорія базується на вельми серйозних посилках. Перш за все, на пошуку антагоністичних (сьогодні їх гущавині називають системними) протиріч. І якщо в XIX столітті Маркс побачив таке протиріччя в поєднанні общественного способу виробництва і приватного способу привласнення, то зараз воно виявляється в ще більш волаючій формі – державного фінансування виробництва і приватного способу привласнення. Действительно, всі основні технологічні новини останніх десятиліть були так чи інакше профінансовані державою. Сюди варто віднести не лише космос, ядерну енергетику, але і, наприклад, Інтернет, почало якому поклали розробки американських спецслужб. Проте на якомусь витку життя етихий винаходів вони перетворюються на приватну власність, та ще захищену патентом. Таким чином, перекривається право розвитку нової технології. Например, зараз саме по таких правилах існує ринок біотехнології. Держава фінансує дослідження, а потім вже готові формули стають головним активом приватних компаній, які так люблять інвестори і крупні фармацевтичні концерни (які самі, як правило, вже нічого придумати не можуть). Таким чином, антагоністичне протіворечие в реальності обертається гальмом для розвитку. Двигатель внутрішнього развітія #{analytics}Найбезперечнішою перевагою, принаймні для економістів, є ендогенний (від грецьких слів endo – усередині, genes – породжуваний) характер марксисткою теорії економічного розвитку. Іншими словами, всі умови і механізми для появи зростання, занепаду і смерті системи знаходяться усередині самої системи. Современная теорія економічного зростання прийшла до ендогенним поясненням відносно недавно, використовуючи надмірно математизований апарат. Тим часом будь-який, студент радянської епохи, що навіть недоучився, знає, що головною характеристикою динаміки капіталістичного виробництва є його циклічний характер, і криза надвиробництва настає приблизно кожні пять–семь років. Для настання такої кризи не потрібні жодні зовнішні пояснюючі чинники – все «зашито» усередині самої системи виробництва. Капиталисты можуть питаться уникнути такої кризи, розвиваючи ринки вшир (освоюючи нові території для збуту або залучаючи до ринків нові категорії споживачів) або створюючи нові ринки за рахунок поліпшення технологій. Але в першому випадку виникають і нові ризики. Класичним випадком подібного зростання стала нинішня іпотечна криза, що вибухнула в США, перш за все, тому, що покупцями нерухомості ставали люди, доходи яких такі покупки не дозволяли. На допомогу продавцям прийшли всілякі фінансові гарчавшигі і «финансовые насоси», які змогли підтримати експансію, але лише на обмежений термін часу. Что торкається «новых» технологій, то найчастіше покупець стикається з деяким поліпшенням вже існуючої продукції або стає жертвою витонченого маркетингу. Ці механізми також не здатні змінити фундамент функціонування ринкового механізму. Створити ж власні фундаментальні винаходи сучасні капіталісти, як правило, вже не можуть. Относительная бідність – порок капіталізма #{interview}Теза про зубожіння робочого класу стала не просто самою суперечливою «открытием» марксизму. Він став найпопулярнішим об’єктом для кепкувань. Дійсно, вже за часів самого Маркса добробут робітників індустріально розвинених країн, як правило, покращувався. І хоча Маркс говорив не лише про абсолютне, але і про відносне зубожіння, будь-який радянський інтелігент завжди був напоготові з фразою «нам би так ніщать». Проблема проте полягала в тому, що жебраків робітників дійсно було важко побачити. Зникаючі робочі місця не зберігалися в музеях, як динозаври і мамонти. А людям доводилося перенавчатися або просто люмпенізіроваться. А до люмпенів відношення в суспільстві вже зовсім інше. Проте вже у наш час з’ясувалося, що люди в менш розвинених країнах готові виконувати ту ж роботу з тією ж якістю за зовсім інші гроші. І це стало впливати на доходи робітників. Достаточно долго висока кваліфікація в секторах постіндустріальної економіки гарантувала зайнятість. Проте розвиток інформаційних технологій почав в масовому порядку знищувати не лише робочі місця, але і цілі професії сповна кваліфікованих фахівців без втрати, а то і з поліпшенням ефективності. І ось на зміну сповна кваліфікованому торгівельному агентові прийшов студент з телефонною трубкою, а потім і з базою електронних адрес потенційних клієнтів. На зміну таксистам прийшли звичайні водіїтранспортних засобів з радіозв’язком і системами глобального позиціювання, здатними швидко відшукати самий втрачений куточок в місті без двадцятирічного досвіду водіння. Зникли як ремісничий клас креслярі, на черзі – оформлювачі, звукорежисери, банківські клерки і багато інших професій, що колись вимагали високої кваліфікації і відповідної оплати за рутинну роботу. Согласно розрахункам, зробленим різними американськими економістами, починаючи з другої половини 80-х роківбільш всього страждав саме середній (по доходах) клас. Зростала заробітна плата на «полюсах» ринку – у категорії низькооплачуваних працівників (але вряд це зростання вразило б банківського клерка або менеджера по продажах) і серед фахівців з високими доходами (попасти в цю категорію заважає вже освітній ценз – у гарварди беруть далеко не всіх). Полное відчуження від столу і компьютера #{best_week}Ще одне «открытие» Маркса було одне брешемоя вельми популярним у марксистів середини XX століття. Йдеться про відчуженні працівника по відношенню до засобів виробництва. І благородній інтелігенції завжди було зрозуміле і жалюгідне пролетаря, вимушеного коротати робочий день в ненависного верстата. Но це поняття стало знов популярним саме тоді, коли з’явилася масова категорія офісних службовців. З’ясувалося, що ненависть до робочого столу і комп’ютера може істотно перевершувати нелюбов до слюсарного інструменту. Робітник, відпрацювавшиший в робочу зміну «на дядю», принаймні міг приїхати на вихідні на дачу і попрацювати тими ж самими руками на себе. Але як міг вирішити проблему «отчуждения» по відношенню до своїх знарядь праці офісний службовець? Підрахувати в Excel родинні витрати? То хіба лише для того, щоб розплакатися. Торговля будущим И прибічники, і противники марксизму завжди погоджувалися з тим, що це учення не просто теорія сьогодення. Це чіткий і ясний варіант відповіді, щобуде далі і що для цього треба робити. Саме зараз, під час світової кризи, особливо не вистачає відповіді на це питання. І ось вже керівники ФРС – серця світової фінансової системи, схиляються до справжнісінького фаталізму. «Вы знаєте, насправді я переконаний прибічник теорії креативного разрушенія», – признається на сторінках Wall Street Journal президент підрозділу Далласа Федеральної резервної системи Річард Фішер. «Деструктивная частина процесса завжди дуже болезненна, загрожує серйозними політичними ускладненнями і взагалі обпалює, як ад», – запобігає він. Другими словами, він вже готовий до політичних і соціальних катаклізмів, чекаючи, що у вогні світової революції і з’явиться новий прогресивний світовий порядок. Автор теорії креативного руйнування австрійський економіст Йозеф Шумпетер, будучи класичним лібералом, ніколи особливо не приховував своєї симпатії до лівих ідей. Не погоджуючись з комуністичною ідеєюпо суті, він проте віддавав їй належне у внутрішній цілісності. «Доктринеры всіх мастей, як би не були вони безпорадні на практиці, як правило, симпатичніші нам, ніж звичайні практики від політики. До того ж вони володіють такими джерелами внутрішньої сили, яких практикам ніколи не понять», – це цитата з головної праці економіста, книги «Капитализм, соціалізм і демократія». Скорее всього, нова доктрина майбутнього вже дуже скоро з’явиться в загальноственном просторі. І цілком імовірно, що це буде той або інший варіант марксизму. Головне, щоб це не був первісний комунізм, що виник на обламаннях цивілізації в процесі креативного руйнування. Масскультура вже «обработала» можливе відродження марксизму: у 2009 році на екрани вийшла нова серія фільму «Звездный путь» – найвідоміший на Заході опис комуністичного суспільства. Тепер черга за ідеологами.

 
http://www.vz.ru/economy/2009/5/29/292060.html

 Александр Козлів пише: Карл Маркс проводив свої дослідження в умовах бурхливого розвитку капіталізму 19 століть. Вже тоді він прийшов до виводу про необхідність усуспільнення засобів виробництва, запропонував основи стосунків між людьми, засновані на їх загальних інтересах, тобто, інтересах всього суспільства. Сегодня світова криза оголює проблему щонайгострішого протиріччя між моральними і економічними цінностями, основаннимі на егоїстичних інтересах у всіх сферах нашого життя в умовах неминучого і закономірного переходу людства до життя в умовах глобалізації. На єдиному глобальному світі для будь-яких стосунків, заснованих на егоїстичних принципах, коли одні люди використовують інших людей або природні ресурси у вузьких і корисливих інтересах якоїсь окремої частини людства, просто не залишається місця.Невольно виникають питання:Актуально чи сьогодні марксистське учення, якщо приміряти йоговирішенню існуючих світових проблем?Почему не увінчався успіхом експеримент в Росії і інших країнах, де перемогли комуністи?В чим позитивний і негативний досвід цього експерименту, за проведення якого так дуже дорого заплатили і продовжують платити його учасники?Чего не хапає в марксистському ученні для успішної його реалізації?  

Первий фінансова криза була ще до нашої ери

Як пише lenta.ru,

"Профессор Оксфордського університету, історик Філіп Кей (Philip Kay) вважає, що перша в світовій історії фінансова криза вибухнула ще в Римській імперії в 88 році до нашої ери. Про це пише газета The Guardian. Думка Кея грунтується на тісному зв’язку грошових систем Риму і Малої Азії, яка практично вся входила до складу Римської імперії. Історик вважає, що коли в результаті воєн зцарями Понта (царства в Малій Азії) були ослаблені "малоазиатские деньги", кредитна криза поширилася на всю імперію.За словами Кея, ситуація в Древньому Римі нагадує нинішню фінансову кризу, що почалася в США і залучила в себе Великобританію. "Назовите ”малоазіатськимі деньгамі” американські високоризикові іпотечні папери, а грошовою системою Риму - британську банківську систему, і ви отримаєте опис поточного крізіса", - додав Кей."О чим це…? По-перше, про те, що корисно вивчати економічну історію і робити з неї уроки. По-друге, про те, що що б не говорили про те, що економічні умови швидко міняються так, що будь-яка економічна теорія швидко застарівають, але все-таки є якісь загальні закони. Ці загальні закони, взагалі кажучи, мають бути предметом теоретичної економіки, на відміну від прикладної економіки, яка повинна розглядати окремі ситуації і, як не дивно комусь здасться, формації. Саме такі принципиділення будь-якої науки на теоретичну і прикладну.

Перевод зарубіжної аналітики від av_rybin

Аналітика цін на сировині від RGE Monitor, очолюваного Нурієлем Рубіні.

Оценка сировинних ринків - ціни відірвалися від фундаментальних основ.

Цени на сировинні товари, як представляється, знову відірвалися від фундаментальних підстав. За станом на 13 травня 2009 року індекс Роджерса міжнародних сировинних ринків виріс на 7,6% в порівнянні з початком 2009 років на переконаності в тому, що передбачувані “зеленийиє втечі” у всьому світі підтверджують v-образній економічний підйом в 2009 році. Проте, ці “зелені втечі” все ще можуть бути сигналом про стабілізацію економічної діяльності на низькому рівні, а не поверненням до тенденції зростання. Навіть якщо темпи зростання ВВП у всьому світі вже досягли дна, зростання може як і раніше бути негативним або млявим до 2011 року. Таким чином, коливання цін на сировинні товари, можливо, свідчать про помилкові ознаки економічного підйому, - що викликало хвилюралі на ведмедячому ринку на фондових майданчиках і приплив грошей в ринки, що формуються. Сильна тенденція до підвищення цін на сировинні товари в період з лютого була викликана технічними причинами (інвестиційним попитом, закупівлями активів за низькими цінами), чим фундаментальними (реальне зростання фізичного попиту і виробництва). Ціни на сировинні товари можуть повернутися до реальності, перш ніж поновиться помірніша тенденція до підвищення відповідно до u-образної траєкторії глобального зростання.

Остальноє тут

Отток засобів пайовиків з відкритих акцій ПІФов продолжаєтся

Пайовики відкритих акцій ПІФов в травні 2009 року продовжили забирати свої гроші.
В травні цього року наростаючим підсумком за останніх 24 місяці був зафіксований новий максимум по відтоку грошових средств из відкритих акцій ПІФов.
Характерно, що традиційно масовий пайовик активізується забирати гроші засобу з відкритих акцій ПІФов при сніженії российского фондового ринку, а приносить гроші на ринок, напротів, біля локальних максимумів фондових індексів. Так було і в січні 2008 и травні 2008 року.
Удівітельной в цьому році стала травнева ситуация по флоу (входу/виходу) у відкритих акцій ПІФах. Так на травневих вершинах індексу РТС не спостерігався приплив засобів пайовиків у відкриті ПІФи акцій, навпаки, відтік продовжувався. Про це може свідчити дана статістіка: 
http://www.stockportal.ru/main/invest/pif/pifservices/netto_balansТем не менше, я дозволю собізробити коректування даної статистики.
По моїмм даним, в травні 2009 року спостерігався значний точковий відтік засобів крупних пайовиків з ряду великих відкритих ПІФов (ряду компаній, що управляють), і при цьому спостерігався приплив в інші ПІФи (інших компаній, що управляють), що показали значний приріст паю з початку року.
Отчасті такий точковий відтік грошових коштів крупних пайовиків можна віднести до дій так званих "инсайдеров ринка" (в даному випадку вживання терміна "инсайдер" не зовсім коректно: в даному випадку під "инсайдерами ринка" я розумію тих пайовиків, які могут профессионально знатися на ринку а тому їх дії відмінні від дій натовпу).
Еслі учесть цю специфіку травня 2009 року, то виявиться, що в має был перший нетто-приплив засобів пайовиків с улицы, і тоді все стає на свої місця: більшість пайовиків откртих ПІФов акцій як завжди помиляються з точками входу і вихода и купуєпаї фондів по біля максимумів ринку і продає паї біля мінімуму.

С уваженієм,
Александр Баранов

Путін пообіцяв полегшити життя малого бізнесу.

Собственно ось:

Правітельство РФ пропонує підняти стелю спрощеного оподаткування з 30 до 60 мільйонів рублів в рік. “Вважаю, що ми повинні піти на цей крок і дати можливість використовувати режим “упрощенки” підприємствам з доходами до 60 мільйонів рублів, але без подальшої індексації”, - заявив прем’єр-міністр Володимир Путін.

І ось:

“Предпрінімателі, що сплачують податок на вмененний дохід, мають бути звільнені від необхідності використання контрольно-касової техніки”.

Еслі коротко, то це профанація і вид активної діяльності. До того ж повна некомпетентність і незнання реальних проблем малого бізнесу.
У себе в журналі написав детальніше, але з міцними виразами :).
Как власник двох різних бізнесів, з різними видами оподаткування, готовий подискутувати.

“Третья міжнародна конференція “Управління розвитком великомасштабних систем” (Mlsd”2009) “

Шановані спільники! по "Третьей міжнародній конференції “Управление розвитком великомасштабних систем” (Mlsd”2009)" продовжили терміни до кінця тижня. 

Конференция проводиться з 5 по 7 жовтня 2009 року в Установі Російської Академії наук Інституті проблем управління імені В.А. Трапезникова РАН (м. Москва, Росія):

 1) проблеми управління розвитком великомасштабних систем, включаючи ТНК, госхолдінги і госкорпорациі; 
2) методи і інструментальні засоби управління інвестиційними проектами і програмами;
3) імітація і оптимізація в завданнях управління розвитком великомасштабних систем;
4) управління паливно-енергетичними, транспортними і іншими системами;
5) інформаційне і програмне забезпечення систем-код управління великомасштабними виробництвами; 
6) моніторинг в завданнях управління великомасштабними системами. 

credit Suisse чекає різке зростання цін російських акцій в августе-сентябре

Обговорювати одним учасником ринку точку зору іншого учасника ринку про ринок не коректне, тому прошу віднестися до мого маленького коментаря, як мого особистого коментаря, яке моржет бути відмінним від точки зренія Nord Capital.
credit Suisse чекає різке зростання цін російських акцій в серпні-вересні 2009 року, проте, аналітики уважаємимого швейцарського банку не говорять про тез яких рівнів відбуватиметься можливе серпнево-вересневе зростання на російському фондовому ринку.
Лічно мій прогноз по російському ринку акцій на вторую половину II кварталу - III квартал 2009 року менш оптимістичний, чим чекання аналітиків банку Credit Suisse.

С уваженієм,
Александр Баранов  Москва. 21 травня. ІНТЕРФАКС-АФІ - Інтерес глобальних інвесторів до ринків, що розвиваються, підтримає російський ринок акцій в травні-червні і стимулюватиме його зростання вдругій половині року, таку думку висловив агентству "Интерфакс-АФИ" заступник голови підрозділу по управлінню активами Credit Suisse Роберт Паркер.
По його словам, аналітики Credit Suisse не чекають, що цього року ціна на нафту опуститься нижче $50 за баррель, при цьому до кінця поточного року вона може скласти $60-70 за баррель. Цей чинник, а також дії уряду з підтримки банківської системи дозволяють розраховувати на невелике, але стійке зростання російськийй економіки, принаймні, протягом найближчого року, говорить Р.Паркер.
Он також вважає, що динаміка російського фондового ринку буде стабільною в найближчій перспективі. Зростання цін на російські активи, який почався з березня, експерт пояснює їх дешевизною, у тому числі із-за девальвації рубля. Р.Паркер переконаний, що вартість російських коштовних паперів як і раніше залишається низькою. При цьому із-за різкого зростання, події з березня, в короткостроковій перспективі, протягом 1-2 місяців, візможна якесь уповільнення, але воно буде незначним.
"Я думаю, що правильна стратегія на найближчі місяці - це скоротити ризики інвестування в російські активи, але наростити позиції в серпні-вересні, коли я як я передбачаю, в Росії знову станеться різке зростання цін на фондових ринках", - говорить Р.Паркер.
Аналогичниє тенденції з’являтимуться і на інших ринках, що розвиваються. Експерт вказує на те, що лідерами зміцнення світових фондових індексів цього рокустали індекси країн, що розвиваються, - Російський фондовий ринок з початку року піднявся на 48%, зростання китайського і тайваньського перевищив 40%, Бразільського - 38%.
Практіка минулих криз показує, що після різкого підйому вартості активів, який пояснюється тим, що в період кризи вони сильно подешевшали, починається період стабілізації цін, що триває 1-2 місяці. Ймовірно, він припаде на травень-червень. А надалі, протягом зразковий шести місяців, зазвичай спостерігається повільне зростання - восстановленіє ринків, цей період почнеться з липня.
По думці Р.Паркера, оптимальна стратегія цього року - це продаж державних облігацій, придбаних в минулому році, і покупка коштовних паперів на зростаючих ринках.
В минулому році головним мотивом дій глобальних інвесторів було побоювання за долю банківської системи і чекання настання глобальної рецесії або навіть депресії, тому в 2008 році найраціональнішим рішенням був продаж корпоративних коштовних паперів і покупка государственних облігацій, де ризики мінімальні.
Сейчас інвестори упевненіші, вони переконалися, що ризики, пов’язані з банківським сектором, не будуть для них фатальними. Страхи минулого року нівелювалися.
Р.Паркер вважає, що інвестори більш охоче робитимуть довгострокові інвестиції в країни, економіки яких показуватимуть хоч і повільне, але стабільне зростання. До них відносяться ринки, що розвиваються, - Китай, Росії, країни Латинської Америки. На його думку, показник зростання економіки для інвесторов буде пріоритетнішим, ніж коефіцієнт "цена/доход", який вище в розвинених країнах.
Експерти Credit Suisse чекають також, що багато західних інвесторів, які торік перевели свої активи в готівкову валюту, обернуть свої погляди на нові ринки, що приведе до припливу ліквідності на них.
Прі цьому інвестори будуть уважні до активів, що набувають. Переваги будуть в тих секторів, де низький рівень кредитів і є "хорошие" фінансові потоки- це фармацевтика, біотехнологія, споживчі товари, харчова промисловість і інформаційні технології.
Р.Паркер пояснив, що зростання економік країн, що розвиваються, відбуватиметься за рахунок збільшення вжитку, який стимулюється, у тому числі, заходами держпідтримки. Ще одним позитивним чинником є зростання регіональної торгівлі між цими країнами. Крім того, дії уряду з розподілу фінансових асигнувань в область інфраструктури, що відбувається в Росії в е р бКитаї, вселяють в інвесторів упевненість.
Девальвация національних валют в країнах Азії, Латинської Америки, а також в Росії робить економіки цих країн привабливими для інвестування.        copyright © 1995-2009 Интерфакс

В США наростають проблеми - дефолти по банківських кредитках???

По інформації BFM:
http://www.bfm.ru/news/2009/06/16/v-ssha-poshla-volna-defoltov-po-kreditkam.html
в США погіршується ситуація по поверненнях кредитів - дефолти по кредитних картах:
bank of America - 12,5% в травні проти 10,47% в апреле,
american Express (займає чверть випуску кредитних карт в США) - 10,4% у травні проти 9,9% в квітні.
jpmorgan Chase - 8,36% в травні проти 8,07% в апреле.

В США 80% сімей користуються кредитними картами… Не видно дна в штатах…Відімо о стабілізації еще рано говорити…,или все не так погано???… 

Французський антікрізіс

Французькі робітники знайшли оригінальний спосіб вираження своєї незадоволеності економічною кризою - вони стали замикати в приміщенні менеджерів і власників заводів і висувати їм свої вимоги по поліпшенню умов праці і підвищенню зарплат.Як пише американська газета The Washington Times, такий терористичний спосіб захисту своїх прав стає усе більш популярним і знаходить підтримку суспільства.Так, в четвер більше ста співробітників FM Logistic напівнічному сході Франції увірвалися на збори і узяли в заручники п’ятеро менеджерів. Працівники були невдоволені планами по скороченню 475 робочих місць до травня 2010 року у зв’язку з вирішенням Hewlett-packard Co. перенести частину операцій FM Logistic до Малайзії.

Читать полностью

От себе додам, що це, звичайно, не самий кращий метод виходу з кризи. Але він добре показує ту міру, до якої капіталізм довів простих людей своїм ігноруванням їх інтересів. Також цей випадокчітко свідчить про те, що прості рішення в бізнесі взагалі і кадровій політиці зокрема далеко не завжди приводять до позитивного результату. Результатом бізнесу-політики, яка полягає в тому, що замість того, щоб займатися справою: підвищувати якість продукції, шукати нові ринки збуту, розробляти гнучку систему цін і так далі, має місце просте скорочення робочих місць, можуть бути лише додаткові витрати від безглуздої і тривалої боротьби з профспілками. У результаті не виграєніхто, всі втрачають. Але одним цим справа не обмежується. Скорочення персоналу на одному підприємстві веде до того, що проблеми виникають в інших підприємств, оскільки тим самим скорочується платоспроможний попит. В результаті економіка впадає в депресію.

upd Протягом теми - Приймальня польського прем’єра захоплена представниками профспілки.

Пір під час чуми.

Мне здавалося, що тема з виплатою величезних компенсацій і бонусів керівникам фінансових структур, що отримали допомогу від держави якось зійшла нанівець. Нічим окрім як закликами повернути гроші ця історія і не закінчилася. На вихідних несподівано ця тема знову спливла в ЗМІ, як в США, так і в Англії. Важко сказати, спливаєця тема спеціально або спливає вона випадково, факт залишається фактом. І так поглянемо трохи цікавих фактів про бонуси:
 
Начнем з опублікованого Forbes рейтингу «найбільших бонусів керівників компаній за 2008г.» . Нижче приведена перша 10-но.
Самиє великі бонуси за 2008
№ІмяКомпаніяБонусВозраст1lawrence J Ellisonoracle556.98642ray R Iranioccidental Petroleum222.64743john B Hesshess154.58554michael D Watfordultra Petroleum116.93555mark G PAPAEOG Resources90.47626william R BERKLEYWR Berkley87.48637matthew K Roseburlington Santa Fe68.62508paul J Evansonallegheny Energy67.26679hugh Grantmonsanto64.605110robert W Lanedeere & Co61.3059 
Кроме Oracle перша 10-но не може похвалитися мега-серія гучними іменами. А ось в другій 10-ке можна побачити і Hewlett-packard, Best Buy, Chevron, Fedex.

Лідери рейтингу отримали в загальній сумі близько 1,5 млрд. доларів бонусів. Тоді як наступні 15 керівників отримали в 2 рази менше, лише700 млн.

Средній вік першої 10-ки - 60 років, що на 3 роки вище, ніж середній вік перших 25 і середній по всьому рейтингу (500).

Средній вік високобонусируємих керівників знаходиться на рівні 56 років впродовж 20 років.

Средняя тривалість знаходження біля керма компанії за підсумками 2008 року склала 7,3 років. Слід зазначити що на початку 90-х цифра була 8 років і вище.

В рейтингу можна знайти і керівників компаній тих, що отримали пристойні сумми компенсацій від гос-ва:

- Lloyd C Blankfein керівник Goldman Sachs Group отримав 25 млн. (збитки в IV кварталі 2008 - 2 млрд. дооларов)

- John J Mack керівник Morgan Stanley отримав 1,24 млн. (збитки 578 млн. доларів в 4 кв. 2008 і $177 млн. в 1 кварталі 2009)

- Kenneth D Lewis керівник Bank of America 12,52 млн. (збитки в IV кварталі 2008 - 1,79 млрд доларів)
В загальному, в рейтингу є багато чого інтересного, дані за 20 років на графіке

the New-york Times повідомляє, что
«6 найбільших банків США виділили 36 млрд. доларів на оплату праці своїм співробітникам».

«Средняя зарплата по фін. установам виросла, в порівнянні з 2006 роком.»
guardian в своїй статті приводить слід. Факти:
«70% співробітників фінн. установ отримали бонуси за 2008 рік. 16% стверджує що бонуси виросли в порівнянні з минулим роком».
Вернемся до ситуації з “ськандальнимі бонусами”. Вообще случившееся можно считать досить таки дивним. Зазвичай американська система швидко карає тих, хто намагається «мочитися проти вітру». А тут коли фін. піраміда початку рушаться, деякі персони отримують величезні бонуси, з грошей виканючених в гос-ва і вирушають. Все це відбувається на тлі скандалу довкола Бернарда Медофф. Деякі аналітики зробили цікаве припущення « Чи немає бонуси деяким фінансовим ділкам відкотами за мовчання? Було зроблено припущення (факт не доведений, тому назвемо його так) про участь провідних американських банків, відомій страховій компанії в схемі з хеджем-фондами Медофф. Медофф був всього лише посередником і козлом відпущення. Гроші насправді вирушали зовсім в інший бік. І тих хто хоч щось знає, отримав дуже не маленькі бариші».

Кто-то скаже фантастика або марення. Але особисто мені здається, що саме в такому контексті історія з “скандальними бонусами” стає логічною і зрозумілою. Що думаєте Ви?